Всеукраїнська асоціація соціологів започаткувала серію регулярних досліджень, присвячених аналізу суспільних настроїв українців в умовах війни. У фокусі – оцінка ситуації в країні, очікування щодо майбутнього, сприйняття регіонального розвитку, а також фактори, які об’єднують або роз’єднують суспільство.
Перша хвиля дослідження була проведена у період з 20 листопада по 4 грудня 2024 року та включала комбінований підхід: масштабне телефонне опитування і якісну частину у вигляді фокус-групових дискусій. Загалом у кількісному етапі взяли участь 5600 респондентів, включно з додатковими вибірками у прифронтових та прикордонних регіонах.
Результати демонструють зростання критичності в оцінках загального стану справ у країні. Майже половина опитаних вважає, що ситуація розвивається у неправильному напрямку, тоді як трохи більше третини дотримується протилежної думки. Водночас більшість респондентів фіксує погіршення ключових сфер життя протягом останнього року. Найбільш негативно оцінюються економічна ситуація, матеріальне становище родин та політична динаміка. Також відзначається погіршення стану здоров’я населення і зниження рівня суспільної згуртованості.
Серед основних загроз домінують економічні та безпекові фактори. Українці найчастіше говорять про зростання цін, економічну нестабільність, посилення обстрілів та ризик подальшої окупації територій. Психоемоційний стан значною мірою визначається особистими втратами, переживаннями за здоров’я, матеріальними труднощами та загальною безпековою ситуацією. Важливу роль також відіграють інформаційні фактори – новини про перебіг війни та мобілізацію.
Попри складні обставини, суспільство зберігає високий рівень стійкості. Більшість громадян демонструє оптимізм щодо майбутнього держави та вірить у здатність України протистояти агресії. У структурі емоцій домінують надія та гордість, що свідчить про збереження внутрішньої мобілізації та патріотичних настроїв.
Оцінки умов життя у власних регіонах є неоднорідними. Найкраще респонденти оцінюють комфорт проживання, можливості для дозвілля та доступ до освіти. Натомість найбільше критики викликають можливості для молоді, ситуація на ринку праці, рівень безпеки та доходів.
Попри всі виклики, більшість українців не планує змінювати місце проживання. Водночас серед молоді наміри до міграції є значно вищими, що свідчить про потенційні демографічні та соціально-економічні ризики у довгостроковій перспективі.
Фактори суспільної єдності та роз’єднання часто мають дзеркальний характер. Так, боротьба з корупцією та економічний розвиток сприймаються як ключові чинники консолідації, тоді як їх відсутність або погіршення – як джерела розколу. Додатковими ризиками для єдності є політична конкуренція та різний досвід проживання війни. Водночас важливим об’єднуючим фактором залишається перспектива післявоєнної відбудови.
Рівень громадянської активності залишається високим. Більшість опитаних заявляє про готовність долучатися до змін у країні. Найбільший інтерес викликає інформація про боротьбу з корупцією та перебіг війни. Значна частина громадян також уважно стежить за ситуацією на тимчасово окупованих територіях, хоча водночас відзначає недостатній рівень її висвітлення у медіа.
Методологія дослідження передбачала проведення телефонного опитування за репрезентативною вибіркою, доповненого якісними фокус-групами. Окремо були сформовані підвибірки для прифронтових і прикордонних регіонів, що дозволило глибше проаналізувати регіональні особливості суспільних настроїв.
