Діяльність енергетичного комплексу України в умовах російського вторгнення

На тлі масованих атак росії на об’єкти енергетичної інфраструктури України, Всеукраїнська асоціація соціологів провела дослідження, присвячене оцінці стану енергосистеми, рівню поінформованості населення та поведінковим стратегіям українців у контексті енергоспоживання.

Рівень обізнаності про ситуацію в енергетиці

Переважна більшість громадян — близько 80% — знають про удари по енергетичних об’єктах. Із них 38% вважають себе добре поінформованими, ще 43% мають часткове уявлення про ситуацію, а 12% зазначають, що знають небагато. Лише 6% опитаних взагалі не чули про такі атаки. Вищий рівень обізнаності демонструють мешканці міст і центральних регіонів.

Крім того, понад половина респондентів (57%) бачили у мережі фото або відео, які ілюструють наслідки руйнування енергетичних об’єктів. Найчастіше з таким контентом стикалися жителі міст і люди з вищим рівнем доходу.

Оцінка ситуації з електропостачанням

35% опитаних вважають, що енергетична система України загалом справляється з викликами, пов’язаними з ракетними ударами. Водночас 56% оцінюють її стійкість як часткову, а 4% — як критичну.

Щодо безперебійності електропостачання, 54% респондентів повідомили, що серйозних проблем не відчувають і відключень немає. Ще 41% зазначили, що перебої трапляються, але рідко. Лише 4% охарактеризували ситуацію як погану. Найбільш складною вона є для мешканців східних регіонів, де 17% респондентів стикаються з частими або постійними відключеннями.

Більшість опитаних (74%) переконані, що удари по енергетичній інфраструктурі є системною і довгостроковою стратегією росії. Водночас 7% вважають їх епізодичними, а 19% не змогли визначитися.

Також 76% респондентів чули про заклики енергетиків зменшувати споживання електроенергії у пікові години. Найчастіше про це знають жителі центральних областей, міст, а також старші й більш забезпечені громадяни.

Для двох третин опитаних стабільне електропостачання є важливим, однак вони готові миритися з короткочасними перебоями. Ще 27% наголошують на критичній важливості безперебійної подачі електроенергії. Лише 7% заявили, що можуть адаптуватися навіть до тривалих відключень.

Поведінкові стратегії у разі погіршення ситуації

У разі ускладнення ситуації з електропостачанням 54% українців планують користуватися павербанками, 43% — альтернативними джерелами енергії. До Пунктів незламності готові звернутися 22%, а до громадських просторів — 19%.

Невелика частка населення розглядає радикальніші варіанти: 5% можуть змінити місце проживання в межах країни, а 4% — виїхати за кордон.

Мешканці міст, молодь і більш забезпечені респонденти частіше планують використовувати індивідуальні накопичувачі енергії. Водночас жителі сільської місцевості та центральних і західних регіонів активніше орієнтуються на альтернативні джерела енергії. До інфраструктури підтримки (Пункти незламності, громадські місця) частіше звертаються менш забезпечені громадяни.

Оцінка відновлення енергетичної інфраструктури

70% опитаних вважають, що підвищення тарифів у попередньому році дозволило забезпечити належне відновлення пошкоджених енергооб’єктів.

Загалом 59% респондентів оцінюють рівень відновлення як достатній, ще 11% — як повний. Водночас 15% вважають його недостатнім, а 2% переконані, що відновлення фактично не відбулося. Ще 13% не змогли визначитися з оцінкою.

Більш критично ситуацію оцінюють мешканці східних регіонів, обласних центрів і люди середнього віку.

Щодо підходів до відновлення, 41% респондентів вважають, що інфраструктуру потрібно відбудовувати повністю вже зараз. Більшість (52%) підтримують ідею пріоритетного відновлення ключових об’єктів із відкладенням решти на післявоєнний період. Лише 3% виступають за повне відтермінування відбудови до завершення війни.

Ставлення до підвищення тарифів

55% українців загалом позитивно або з розумінням ставляться до підвищення тарифів, якщо це необхідно для ремонту енергетичної інфраструктури.

Зокрема, 45% підтримують диференційований підхід — залежно від доходів і обсягів споживання, тоді як 10% погоджуються на однакове підвищення для всіх. Водночас 40% виступають проти підвищення тарифів навіть у разі погіршення ситуації.

Ідею диференційованих тарифів частіше підтримують жителі центральних регіонів, міст, молодь і забезпеченіші громадяни.

Більшість респондентів (67%) також вважають, що у разі підвищення тарифів держава має надавати підтримку соціально вразливим групам. При цьому 26% не поділяють цю позицію. Скептицизм щодо державної допомоги частіше висловлюють мешканці сіл і люди з нижчим рівнем доходу.

Методологія дослідження

Опитування охопило доросле населення України віком від 18 років у всіх регіонах, за винятком тимчасово окупованих територій та зон, де відсутній український мобільний зв’язок.

Вибірка є репрезентативною за основними соціально-демографічними параметрами (вік, стать, тип поселення) і становить 1200 респондентів.

Метод збору даних — телефонні інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

Максимальна похибка не перевищує 2,8% при довірчій імовірності 95%.

Польовий етап дослідження тривав 6–8 травня 2024 року.