ПІДСУМКИ-2019: ГРОМАДСЬКА ДУМКА
Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
- Політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 46% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік — 4%), Віктор Медведчук (2%). 24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25%).
- Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 58% громадян), причому подія визанана позитивною. Далі йдуть: звільнення полонених (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Жодної події не змогли назвати 16% (минулого року — 12%).
- Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23%). Далі йдуть: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Брекзит (2%), протести «жовтих жилетів» у Франції (2%). Жодної події не змогли назвати 51%.
- Переважна більшість громадян (44%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямі, в неправильному напрямі руху країни переконані 36%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці минулого, 2018 року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18% — правильним (12% не визначилися). Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42% вважали напрям руху країни правильним, 31% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59% вважали прямування країни неправильним і лише 18% — правильним.
- Водночас, як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік погіршилося, хоча й меншою мірою, ніж минулого року. Рік тому щодо більшості сфер переважали оцінки змін на гірше, а цього року переважає думка, що ситуація не змінилася. Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися: у рівні цін та тарифів — тут погіршення зазначили 61% населення (85% у 2018), охороні здоров’я (46%), соціальному захисті (44%). Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах — обороноздатності країни (31% позначили зміни на краще, 15% — зміни на гірше і ще 44% — відсутність змін), міжнародному іміджі України (31% — зміни на краще, 21% — зміни на гірше і 38% — відсутність змін) та міжнаціональних стосунках (19% — зміни на краще, 15% — зміни на гірше і 54% — відсутність змін). В решті оцінюваних сфер переважають відповіді «не змінилося», проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 р.: пенсійне забезпечення (-25%, було -48%), упевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%), рівень добробуту родини (-23%, було -52%), ситуація із злочинністю (-22%, було -46%), оплата праці (-21%, було -51%), рівень стабільності (-20%, було -63%), економічне становище України (-18%, було -61%), рівень демократії (-5%, було -30%), дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%), освіта (-12%, було -25%), дотримання прав і свобод громадян (-8%, було -31%), становище російськомовного населення (-7%, було -23%), ставлення громадян до влади (-5%, було -61%), ставлення влади до громадян (-6%, було -54%), становище україномовного населення (-3%, було -12%), становище етнічних та релігійних менших (-3%, було -18%).
- Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.
- Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала.
- 28% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11% населення.
- Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17% і 16%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (51%), ані в родині (53%).
- А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38%), і в родині (38%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 22% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28%).
- Більшість громадян (51%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 16%.
- Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (52% вважають, що це відбудеться, і 36% — що ні) та щодо зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 47%, ні — 33%). А найбільш імовірно, що НЕ відбудеться, на думку українців: зменшення корупції (вважають це імовірним 30%, ні — 59%), покарання корупціонерів (імовірно — 31%, ні — 58%), встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 30%, ні — 56%), зниження рівня злочинності (імовірно — 32%, ні — 53%), зниження тарифів (імовірно — 31%, ні — 58%). А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади: дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%), дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%), зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%). Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%, економічне зростання, відповідно, 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%.
- Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%). Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%). А найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія Тимошенко (-54%), Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%). Далі за рівнем негативного балансу йдуть: Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).
- Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають: державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Президент України (+32%), державна прикордонна служба (+28%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%), ЗМІ України (+15%), Омбудсмен (+11%). Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють), Служба безпеки України (довіряють 42%, не довіряють 45%). Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%). Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), політичним партіям (-54%), місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному суду (-42%), Антикорупційному суду (-42%), Національному Агентству з запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%), Національному антикорупційному бюро України (-36%), Конституційному суду України (-36%). Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).
- Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію — що нинішня влада гірша, а, на думку 34%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.
- Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року.
- Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21% громадян, 66% вважають, що цього не буде.
- Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій — стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%, а у грудні 2019-го — 64% обирають вступ до ЄС і 13% — до Митного Союзу. Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%), дещо з «меншим рахунком» переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).
- Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.). Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%.
- Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.
- Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).
- Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%.
- У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший.
- Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — «у колі» Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.
- Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
- У заочному «змаганні» — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая «проголосували» 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.
- Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення.
- Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%). Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%).
- Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%). Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).
